Відео про водойму

Спортивна водойма

Оновлено: 14 Квітня 2018

Розмір озера: 120 гектар. Довжина берегової лінії 7180 метрів.
Характер дна: здебільшого помірно мулисте.
Глибина: до 4,5 метрів.
Рослинність водойми: більша частина східного берегу в верболозі. За винятком цієї частини все інше повністю чисте від рослинності і коряг.
Наявність місць лову: по береговій лінії озера розташовано понад
35 56 секторів для ловлі. Бажаючі порибалити на фідер або на поплавцеву вудку розміщуються на дамбі, або на прилеглих до дамби секторах. Кожен сектор(окрім дамби)обладнаний дерев’яною вимосткою, яка протягується у глиб водойми на 1-2м. В одному з рекламних роликів є цифри про можливість розміщення 90 команд.
Риболовецький пресинг: рибу бомблять оснастками і загодовують бойлами, особливо інтенсивно це відбувається на різноманітних змаганнях, що зазвичай відбуваються на вихідних. Чим крупніші змагання — тим більш наколота риба. Але кількість риби не зменшується, який би сильний пресинг не був, бо головне правило тут: спіймав-відпусти.
Риба: карп, білий амур, карась, плотва, окунь, судак.

Родина Шептицьких

Прилбичі – село в Яворівському районі на Львівщині, що протягом кількох століть було родовим маєтком роду Шептицьких і дало Україні та світу дві величні постаті – Митрополита Андрея Шептицького і його брата, священномученика Климентія Шептицького. І хоч протягом ХХ ст. безбожна радянська система намагалася стерти в Прилбичах найменший слід Шептицьких, село продовжує дихати духом цієї унікальної родини, кожен член якої став неповторною сторінкою історії нашого народу і нашої Церкви. Відвідання Прилбич залишає незабутнє відчуття особистого знайомства з Шептицькими, занурення в атмосферу їхнього життя, пізнання його щасливих і трагічних сторінок. Прилбичі стали родинним маєтком Шептицьких всередині ХVІІІ ст., коли їх придбав у володіння перемиський єпикоп Атанасій Шептицький. У 1861 році його прямий нащадок граф Іван Шептицький, батько майбутнього митрополита Андрея, який щойно одружився з донькою знаного польського драматурга Олександра Фредра Софією, оселився в Прилбичах. Молоде подружжя являло собою надзвичайне поєднання: він – строгий, чесний і дбайливий господар, вона – поетка й художниця, взірець милосердя та глибокої, діяльної побожності. Уже незабаром граф збудував для своєї сім’ї чудовий родинний палац, графиня виплекала навколо будинку парк, висадивши тут вишукані дерева та квіти, що їх привозили аж з самого Парижу.